Статті


    Судді Апеляційного суду Миколаївської області не готові підкорюватися Конституції України 01.06.2011

    17 травня 2011 року відбулося засідання колегії Апеляційного суду Миколаївської області по справі за апеляцією Скобельської на постанову Корабельного районного суду Миколаєва про відмову в задоволенні скарги на постанову Корабельного райвідділу міліції про відмову в порушенні кримінальної справи. Зі сторони апелянтів, участь в засіданні приймали Скобельськи, а також голова Центру Конфліктології і Права Ципін Денис.
    Суть апеляції читати тут.

    Хоча ця справа не стосується напряму голови Апеляційного суду Хоміка І.М. розгляд «його» судом справи Скобельських це не абияка подія. Саме тому, у Скобельських що потерпають від незаконних і свавільних дій Хоміка І.М. були всі підстави заявити відвід суддям названого апеляційного суду. Звісно, що судді не вважали такі підстави обґрунтованими, а тому вирішили не відводитися.

    З клопотаннями Скобельських також не склалося. Як зсувалося, судді не вбачають в Конституції України норм прямої дії, а тому застосовують її вибірково, наприклад щодо захисту трудових прав суддів чи щось інше з приємного, але все що стосується прав громадян і обов’язків суду це зась, такого читати, а тим більше виконувати судді не звикли та й не бажають. Клопотання і відповіді. Окремо пропоную послухати про технічну фіксацію – новели правосуддя це щось :)

    Судді відмовляли в клопотаннях з надуманих причин, а тому виникли підстави для нового відводу, але заявити його було важко. Відвід 1. Відвід 2. Зверніть увагу, як судді схаменулися стосовно зауваження Дениса Ципіна про «базар», така експресія! Хіба суд можна поставити на місце і зауважити про незаконність їх дій?! Але потерпіли, хоча й зі скрипом. Що стосується відводу, то його звісно не задовольнили.

    Майже двадцять хвилин йшла промова Дениса Ципіна стосовно апеляції, Хоміка і суддів судів різних рівнів, але марно, бо тінь голови суду, як відчували присутні, вітала над всіма учасниками процесу. А тому незаконність дій судді першої інстанції не хвилювала майже нікого із суддів, бо вона робила добру справу – рятувала колегу від позору і визнання того факту, що він засудив на 15 років невинну людину. Промова Ципіна Дениса 1, Промова Ципіна Дениса 2. Нам звісно відмовили в задоволенні апеляції, але правда завжди перемагає, а тому далі буде.