Статті


    Вищій адміністративний НЕсуд України 01.06.2011

    Зазвичай, громадянин України впевнений, що у разі наявності беззаперечних доказів на його користь його виправдають або присудять майно, або поновлять в правах. Але таке сподівання довірливих громадян марно, бо якщо у «вищому українському суді», найкращі українські судді дозволяють собі підписувати відверто брехливі рішення, то що можуть дозволити собі їх колеги рангом нижче?!

    Суть справи, про яку йде мова така. Громадянка України Ірина Скобельська разом з правозахисниками, звернулася до Генеральної прокуратури України з проханням перевірити незаконну діяльність голови Апеляційного суду Миколаївської області Хоміка І.М. та притягнути його до відповідальності. Голова суду Хомік І.М. привернув нашу увагу тим, що відмовив адвокатам у надані матеріалів кримінальної справи для ознайомлення, яка знаходилася в архіві. На його думку справа, яка знаходиться в архіві, вже ніколи не може бути видана адвокату, лише суду і прокурору (до речі незаконність вказаних дій Хоміка визнав Окружний адміністративний суд Києва). Така оригінальна позиція судді має певне коріння - Хомік І.М. засудив невинну людину, а тому боїться розголосу і відміни вироку. Звісно, що крім порушення присяги судді і своїх обов’язків, Хомік І.М. ще й ухиляється від виконання рішення суду, а це вже злочин. Саме тому, правозахисниками була направлена скарга в ГПУ, але генеральна прокуратура «вирішила», що така скарга має бути розглянута лише Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (далі ВККС), хоча порушення кримінальної справи обов’язок саме прокуратури.

    У свою чергу ВККС вирішила, що скарга не підлягає розгляду, бо питання зазначені в скарзі не є її компетенцією. Ми отримали цю відповідь і відправилися за правосуддям до Вищого адміністративного суду України, де зажадали визнання таких дій і рішень ВККС незаконними (Перевіряти скарги громадян на ВККС має саме цей суд). Як заявляли батьки-засновники українського правосуддя, адміністративні суди створені заради захисту прав громадянина від свавільних дій чиновників. Вважалося, що професійні судді, які спеціалізуються лише на вирішені спірних питань між громадянином і державою, зможуть ефективно ставити на місце чиновників, які завинили громадянам. Насправді ж все це вилилося у створення звичайного злочинного «даху», якій у більшості випадків за допомогою судового рішення, робить законними злочинні і свавільні вчинки державних чиновників.

    Але ж все має бути пристойно і схожим на правду. Саме тому, судді мають щось написати на захист чиновника, бо що напишеш пером …. Отже, чиновники ВККС міркували, що ж такого придумати, щоб виправдатися, бо відмовити у розгляді звернення громадянина стосовно порушення суддею присяги і обов’язків, це вже так очевидно незаконно, негарно і цинічно. Думали і надумали: вони сфальсифікували документи, що з ГПУ їм надійшов лист за підписом Скобельської і інших стосовно не Хоміка І.М., а стосовно незаконних дій прокурорів Миколаївської області. Звісно, що ВККС не розглядає скарги на прокурорів, а тому відмова правомірна. О таке робиться!

    Така фальсифікація була цинічна і красива і суддям ВАСУ дуже сподобалася. Вони схопилися за цю версію і почали тиснути на позивачів, вимагаючи доказів, що вони звернулися до ГПУ саме з заявою про дії судді Хоміка І.М. і що саме цю заяву ГПУ направило в ВККС. Гарно розіграна комбінація, але зламалася вона дуже просто – представник позивача Денис Ципін попросив представника ВККС прочитати перший абзац листа-відповіді ВККС. Нічого не соромлячись, представниця ВККС зачитала: «Ваша скарга, стосовно незаконних на вашу думку дій судді апеляційного суду Хоміка І.М., якій не надає матеріали кримінальної справи для ознайомлення …» Отже, зробив висновок Денис Ципін і зауважив про це суддям, лист надісланий з ГПУ до ВККС був стосовно Хоміка І.М., а не стосовно прокурорів, бо про це пишемо не лише ми, а й сама ВККС! Після оголошення листа, Денис Ципін запропонував представнику відповідача пояснити, яким чином в листі стосовно прокурорів (як стверджувала вона раніше), з’явився Хомік І.М. і питання, про яке ми зазначали у звернені. У відповідь ми почули, що у представника пояснень немає. Отже фальсифікація не вдалася. Після такого, судді оголосили перерву на 5 хвилин (мабуть радилися, як бути, бо фальсифікація така вже очевидна). Потім були дебати, виступи, обговорення доказів та інше, але факт незаконних дій ВККС вже був настільки очевидним, що сумнівів не оставляв. Але незважаючи на всі докази, Вищій адміністративний суд відмовив нам у задоволенні скарги.

    Трохи пізніше ми прочинали у рішенні, що судді одноголосно підтримали представника ВККС в тому, що Скобельська і інші звернулися до ГПУ зі скаргою на дії прокурорів, а ті направили її до ВККС і саме тому, претензій до ВККС бути не може, бо вони дійсно не розглядають скарги на прокурорів, а лише на суддів. Після такої відвертої брехні, яка звучить від суддів вищого українського суду не хочеться жити в Україні, зненавидиш професію юриста і людей, які дозволяють так знущатися над собою. Але все це емоції. Треба вичистити суддів, які чинять злочини проти українців, вигнати геть з високих кабінетів і послати їх куди подалі, бо іншої, кращої країни в нас немає, треба тут навести лад, перемогти кривду правдою і добром. Єдине, що залишилося українцям – це вуличні акції протесту, майдани, пікети і громадський спротив. Всі інші, демократичні механізми вже не діють і діяти поки що не будуть, немає сумління, честі і правди в суддівських кабінетах, а тому реформи робити нема кому.